Педагог завдяки гранту створює навчальний кабінет

IMG_4791

Світлана Семенова, вчитель історії Городнянської районної гімназії: «Після публікації про те, що я отримала грант на десять тисяч гривень від благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», мені дзвонили знайомі і вітали, вважаючи, що ці гроші дістануться особисто мені. Та насправді ж це не так».

Восени минулого року благодійний фонд «Майбутнє Чернігівщини» оголосив Конкурс грантів, котрий був покликаний активізувати проектну роботу на Городнянщині та показати, як можна втілювати суспільно корисні ідеї з допомогою донорських організацій. Передував Конкурсу навчальний форум, на котрому кращі тренери України вчили активних жителів громади писати проекти та отримувати грантові кошти на їх втілення.

Зазначимо, що гранти – кошти, які надаються донорськими організаціями для втілення певної мети. Отримувач грантових коштів обов’язково звітує про їх цільове використання. Та головне, грант надається на певних умовах, одна з яких – особистий внесок автора проекту. Зазвичай цим внеском є безоплатна робота по втіленню проекту. Так і вчитель Городнянської гімназії Світлана Семенова, на реалізацію проекту котрої був виділений грант, працювала на волонтерських засадах. Тобто вільний час, котрий могла б приділити родині, вона витрачала на створення нового кабінету історії.

На початку лютого було презентовано оновлений кабінет історії, а Світлана Миколаївна розказала нам про те, як завдяки гранту їй вдалося втілити свою мрію.

Хто хоче чогось досягти, той шукає можливості

Знаєте, ідея створення кабінету історії, який би відповідав сучасним навчальним вимогам, виникла в мене вже давно – ледь не на початку моєї вчительської практики, а працюю в гімназії я вже 19 років. Звичайно, щось ми намагалися зробити своїми силами, допомагали нам батьки. Коли в газеті прочитала про цей Конкурс грантів від благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», в голові відразу промайнула думка: «Це шанс, який я можу використати для втіленні своєї мрії – створення історичного кабінету».

Написати проект на Конкурс допомогли городянські представники благодійного фонду. Ще наша співрозмовниця читала багато інформації в Інтернеті. Це був для неї перший масштабний проект і вона дуже раділа, що він отримав грант. Та на початку її шляху до перемоги не всі знайомі підтримали таке починання.

Колеги, звісно, сприйняли по-різному. Хтось співчував, бо проектна робота – це додаткове навантаження на вчителя, але вона не приносить ніякої матеріальної вигоди, тільки – моральну. Хтось відразу висловлював підтримку, адже вони знають, як я хотіла цього домогтися.

Були й ті, хто подумав, що отримання гранту – це щось на зразок виграшу в лотерею.

Після публікації про те, що я отримала грант на десять тисяч гривень від благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», мені дзвонили знайомі і вітали, вважаючи, що ці гроші дістануться особисто мені. Та насправді ж це не так. Грант же був виділений для втілення конкретної мети – створення кабінету історії. Тож про кожну витрачену копійку я обов’язково звітувала. Та головне, що наші діти зможуть здобувати якісні знання, — розповіла пані Світлана.

Все, що ми робимо сьогодні — це наш внесок в майбутнє

Основною метою благодійного фонду було не задоволення всіх потреб грантозаймачів, а демонстрація способу, з допомогою якого це можна зробити. Грант, котрий виграла педагог, складав 10 тисяч гривень – він не такий вже й великий, але для школи ця сума є дуже значною.

— Всі кошти були використані для закупівлі нових наочних матеріалів. Ми придбали нову п’ятисекційну класну дошку, на котрій можна писати, як крейдою, так і маркерами, а ще користуватися магнітами. Придбали нові карти, стенди та наочні матеріали, — не стримуючи радості розповідає Світлана Семенова.

Покращення освітньої бази позначається на якості знань, котрі отримують учні. Та в освіті не буває миттєвих результатів, тому говорити про те, наскільки покращаться знання про історичне минуле поки зарано. Час покаже. Все ж зміни відбулися і їх важко ігнорувати.

Клас отримав новий естетичний вигляд і завдяки новим стендам перетворився в навчальну аудиторію. Нова атмосфера налаштовує дітей на серйозний навчальний процес, вона їх дисциплінує і активізує. Навіть галасу стало менше, відмічає вчителька. До того ж раніше на уроках історії тут користувалися тільки індивідуальними атласами, а зараз вчитель йде на урок з великою картою, що вже вносить різноманітність в навчальний процес.

Раніше в нас були старі радянські карти з 70-х років минулого століття. Вони вже самі по собі були застарілі та не відповідали навчальній програмі. Вже декілька років ми їх не використовуємо взагалі, — розповіла автор проекту.

Та саме демонстраційні матеріали в навчальному процесі дозволяють вчителю активізувати увагу дітей. Використання карт вчить учнів переключати увагу, працювати біля дошки, взаємодіяти з аудиторією. Важливо починати вчити цьому дітей з молодших класів, щоб вони не розгублювалися, а вміли показати свої знання та донести їх до інших. Довгий час в істориків районної гімназії в Городні такої можливості не було, та зараз на уроці активно працюють всі учні – від п’ятикласників до випускників.

А що далі…

Мрія Світлани Семенової почала здійснюватися. Та все-таки кабінет історії в великому навчальному закладі, що носить горду назву «гімназія», повинен бути оснащений ще й сучасними мультимедійними приладами. Щоб їх отримати вчителька-новатор планує звертатися до дирекції школи, районної адміністрації та керівництва міста. Благодійний фонд дав поштовх до розвитку. Тепер довести справу до кінця – справа честі, вважає активний педагог.

Організації, подібні до благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», дійсно допомагають втілювати суспільно необхідні ідеї. Зараз в рамках децентралізації пора припиняти говорити, що хтось винен нам, а треба діяти самостійно. Звичайно, держава має йти поруч та всіляко сприяти своїм громадянам. Та результати своєї діяльності кожен буде цінувати набагато більше. Цьому ми маємо навчити й наших учнів.

До речі, поки Світлана Миколаївна готувала та реалізовувала свій проект, у школярів теж з’явилася купа власних ідей, котрі вони б хотіли реалізувати з допомогою грантів – створити кімнату шкільного самоврядування, а ще – учнівське кафе…

Тож зараз з упевненістю можна говорити, що жителі міста Городня на Чернігівщині зрозуміли, – завдяки грантам можна реалізовувати свої ідеї та плани.  Тим більше, досвід показує, що майбутнє об’єднаних територіальних громад – за проектною роботою.