Опорна школа – хто за, хто проти і яка її роль в майбутньому дітей

34567-c033852c9e4e8a21d71f591d43176172

«Опорна школа» – такі слова на слуху поряд з децентралізацією, виборами в грмадах та Концепцією медичної реформи активно обговорюється в сусіпільстві. Неодноразово публікували матеріали про неї й ми. Та питань, здається не меншає, а більшає. На частину з них прагнемо знайти в матеріалі Української правди.

Ситуація, коли в сільський школі вчиться зо три десятки учнів, дуже поширена в Україні. За статистикою у сільській місцевості знаходиться 65% шкіл, а в них навчається лише 32% учнів. Може виникнути думка, що тоді й знання даються якісніші, бо вчитель працює з декількома учнями замість працювати з великими класами. Та реальність геть інша.

Часто вчитель працює з трьома, п’ятьма чи сімома учнями, але в той же час може викладати декілька предметів одночасно. І, хоч якою б гарною та чуйною людиною цей вчитель не був, дати якісні знання по всім предметам він в змозі. Через те й маємо наступну картину – діти з сільських місцевостей мають значно менше шансів вступити до вищих навчальних закладів, бо погано здають ЗНО.

За словами міністра освіти та науки Лілії Гриневич, діти з села мають в 10 раз менші шанси скласти успішно тестування з іноземної мови.

unnamed_1_02

Вагомим є й економічний чинник – у середньому за навчання одного учня в Україні держава платить 9600 гривень, у той же час витрати на 1 учня на рік на селі становлять від 20 до 60 тисяч гривень, тобто можуть перевищувати середній в більше ніж 6 разів

Виходом з такої ситуації є створення опорних шкіл, де  діти можуть отримати якісні знання, аніж в неповних класах нинішніх навчальних закладів.

За останній рік в країні з’явились 142 такі опорні школи і процес їх створення триває, відповідно й змінюється їх кількість. Причому, тільки 20 шкіл з вказаних 142 утворилися за ініціативою громад, решта засновані командою «зверху» з підтримкою т.з. «командно-адміністративного» ресурсу обласної влади.

Про це та ще багато іншого йшлося на конференції «Україна на шляху децентралізації освіти», де експерти, чиновники та представники територіальних громад ділилися власним досвідом та поглядами.

oporna-shkolaОпорна школа – це найбільший та найпотужніший навчальний заклад, що дає середню освіту, в певній місцевості.Опорні школи в порівнянні з більшістю сільських шкіл мають краще оснащена, там працевлаштовані кращі вчителі регіону, а класи достатньо наповнені, аби діти могли активно соціалізуватись і вчитись об’єднуватися в команди та виконувати завдання у групах.

До опорної школи дітей привозять з навколишніх шкіл. Ці навколишні школи є «філіями» опорної школи. Вони підпорядковуються опорній, у них спільний директор, котрий є їх безпосереднім начальником.

Здебільшого це школи І-ІІ ступеню – тобто 1-4 клас або ж 1-9 клас. Малеча може навчатися ближче до дому та не їздити далеко на автобусі. Такі філії можуть включати і школу, і дитячий садок.

Філія не є юридичною особою, і в ній можуть викладати вчителі з опорної школи.

По факту, директору й заступнику немає що робити у філіях, що дозволяє зекономити кошти на адміністративних витратах. Що принесе додаткову вигоду для об’єднаних громад.

Опорні школі і їх філії функціонують паралельно та пов’язані єдиним адмінапаратом.

Природно, що здебільшого опираються створенню опорних шкіл вчителі та директори філій. Батьки, особливо старшокласників, переважно підтримують таку реформу, адже це дозволяє їхнім дітям отримати якісні знання, що дозволить отримати вищі бали по ЗНО та конкурувати за місця в ВУЗах.

Інша справа вчителі. Без конфліктів не обходиться. Якщо, за задумом реформаторів, школи-філії мали б понижувати свій ступінь, наприклад, з ІІІ ступеню до ІІ, то відбувається це не всюди. Саме через  конфліктогенність ситуації  школам можуть не понижувати ступінь.

Опорних шкіл, при яких є філії зі зниженим ступенем, є лише 47. Інші – ще майже сотня опорних шкіл – має філії, у яких ступені не понижені, і там теж навчаються старшокласники.

wm8zcdm

Відповідно до досліджень у 75% малокомплектних шкіл більше половини учнів складали ЗНО на початковому рівні. Тому без змін ми свідомо обмежуємо дітей в освіті. У 85% цих шкіл немає жодного учня, які б складали ЗНО на високому рівні. Щоб роз’яснити як створення опорних шкіл вплине на навчання, наведемо слова Олега Фасолі, директора Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА  (оптимізація мережі і створення опорних шкіл на Хмельниччині йде саме на базі ОТГ, йде дуже активно і є одним з найуспішніших): «У нас в області 261 школа І-ІІІ ступенів, 167 – це малокомплектні, де навчається менше 100 учнів. Вони фактично мають зникнути або стати І-ІІ ступенів.

Якщо відбувається зменшення чисельності учнів, то відбувається і зниження результативності».

З словами чиновника є випадки, коли батьки просили провести оцінку навчальних досягнень їхніх дітей у школі, бо, на їхню думку, вчителі оцінюють необ’єктивно. Батьків турбувало те, що оцінки у дітей високі, але знань їм не дають. Через це потім, при складанні ЗНО учні отримували погані бали. І такі перевірки підтверджували слова батьків. 

Так відбувається, бо вчитель, у котрого окрім роботи в школі є господарство і інші справи не зацікавлений в освоєнні нових методик викладання, не використовує інтерактивні технології – часто школа не оснащена ними, діти не працюють групами – через малу кількість учнів створити ці групи немає можливості.

Якщо у вчителя таких дітей в класі буде 30, йому в будь-якому випадку доведеться ретельніше готуватись до уроків і використовувати нові методи викладання.

Зекономити з опорними школами не вдасться, адже з’являться нові видатки – нові шкільні автобуси, витрати на паливо, зарплату водіям й інші супутні витрати.

Але такі опорні школи створюються, щоб дати дітям якіснішу освіту.

img-0833-01-09-2016

До речі, усі опорні школи отримали додаткове фінансування. Хоча суми дуже різні й не лише з держбюджету. У середньому – 300 тисяч, хоча є випадки, коли школи отримували і мільйони гривень.

Вони можуть функціонувати, як в ОТГ, так і поза ними. В першому випадку фінансуватиме школу громада, вона ж, за наявності свого відділу освіти, призначатиме директора опорної школи.

Орган управління освіти районної, міської чи облдержадміністрації вже не має на відділ освіти об’єднаної громади ніякого впливу.

Якщо ж опорна школа створена не в ОТГ, то тоді її директор призначається так, як і інші директори шкіл – органом управління освіти відповідно районної, міської чи облдержадміністрації.

У МОН впевнені, що процес створення опорних шкіл триватиме десь 6 років, але це реальний спосіб зробити сильну середню школу в країні.